Трудові відносини або працевлаштування осіб з інвалідністю

Держава піклується про людей зі спеціальними потребами, зобов’язуючи підприємства створювати робочі місця для цієї категорії працівників, але нерідко підприємствам доводиться сплачувати штрафні санкції, пов’язані з недотриманням законодавства щодо працевлаштування. Часто проблемні питання вирішуються в судовому порядку. Тож, розглянемо більш детально про норми робочих актів та які заохочення існують для підприємців у даній сфері.

Сьогодні, для всіх підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністюдля (ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»):

• одне робоче місце, якщо у вас працює від 8 до 25 осіб;
• 4% середньооблікової кількості штатних працівників за рік, якщо працівників більше 25.

Для заохочення роботодавців, які створюють робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, за кошти Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пропонується:

• надання підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, які використовують найману працю, цільової позики (на поворотній основі) на створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, фінансування витрат на професійне навчання осіб з інвалідністю, в тому числі випускників;
• надання фінансової допомоги на здійснення заходів щодо соціальної, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації осіб з інвалідністю, працевлаштування шляхом створення робочих місць, у тому числі спеціальних робочих місць, а також надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них людей з інвалідністю та технічне обладнання виробництва підприємств, організацій громадських організацій ілюдей з інвалідністю з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них людей з інвалідністю;
• надання роботодавцям дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні або такі, що шукають роботу та на функціонування всеукраїнських, державних міжрегіональних центрів професійної реабілітації і державних та обласних центрів соціальної реабілітації дітей з інвалідністю.

Також, діючим законодавством передбачено механізм стимулювання роботодавців до працевлаштування на створені нові робочі місця осіб з інвалідністю. Роботодавцю, який працевлаштовує таких осіб, здійснюються компенсаційні виплати у розмірі єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за відповідну особу, за місяць. Компенсація роботодавцю виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за умови збереження її зайнятості протягом 2 років.

Отже, працевлаштовуючи людей з інвалідністю, роботодавець:

• уникає штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю;
• отримує дотації на створення робочого місця для такого працівника з інвалідністю, на заробітну плату людини з інвалідністю;
• одержує можливість навчити працівника з інвалідністю за рахунок соціальних фондів;
• отримує пільги щодо нарахування ЄСВ і при розрахунку ПДФО;
• не має обмежень у виборі виду діяльності.

Щодо гарантій для працівників з інвалідністю, кожен з них має право:

• працевлаштування без випробувального терміну (за направлення на роботу МСЕК) (ст. 26 КЗпП);
• відмову працювати у нічний час і понаднормово (ст. 55, 63 КЗпП);
• неповний робочий день або робочий тиждень (встановлюється за бажанням особи з інвалідністю) (ст. 172 КЗпП);
• надання щорічної відпустки в зручний для нього час;
• основна відпустка мінімальною тривалістю 30 днів для інвалідів I і II груп та 26 календарних днів для інвалідів III групи;
• неоплачувану відпустку тривалістю 60 днів для інвалідів I і II груп та 30 календарних днів для інвалідів III групи;
• розірвання строкового трудового договору (якщо стан здоров`я інваліда став перешкоджати виконанню трудових обов`язків).