Доручення. Основні ознаки

При цьому особлива увага приділяється випадкам наявності відповідних повноважень представника особи, у тому числі за довіреністю.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Якщо особа на момент подачі документів не може бути особисто присутньою, за неї це може зробити представник за довіреністю.

Довіреність — це документ, за яким одна особа уповноважує іншу здійснювати визначені в довіреності дії, представляти інтереси перед третіми особами.

Звертаємо увагу, що для подачі документів на оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки, для виїзду за кордон та для вклейки фото у паспорт старого взірця у формі книжечки, потрібна присутність даної особи.

Яку інформацію потрібно вказати

Згідно зі статтею 245 Кодексу, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
У тексті довіреності має бути зазначено місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають.

У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер).

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії, які належить вчинити представнику мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Хто завіряє

Відповідно до статті 62 Цивільного процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.

• Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках, іншою особою.
• Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
• Довіреність військовослужбовця і члена сім’ї військовослужбовця, який знаходиться в пунктах дислокації військової частини, в установах військово-навчального закладу, а також працівника, та члена його сім’ї, даної дислокації, може бути посвідчена командиром (начальником) цих частин, установ або закладів.
• Довіреність особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії чи іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.
• Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи.
• Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де не має нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження корпоративними правами та на користування і розпорядження транспортними засобами. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
• Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших країнах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами.

Не потребують нотаріального посвідчення, довіреності на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) — ці довіреності можуть бути посвідчені посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні або за місцем його проживання.

Взірець