Пошкодження чи втрата документів про право власності на нерухоме майно

Процедура відновлення правовстановлюючого документа, виданого після 01 січня 2013 року та виданого до 01 січня 2013 року відрізняється.

Відновлення правовстановлюючого документа, виданого після 01 січня 2013 року

Державна реєстрація права власності відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проводиться з 01 січня 2013 року на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід чи припинення такого права, за результатом проведення якої, видається інформація з Державного реєстру прав.

У разі, коли державна реєстрація права власності проведена у Державному реєстрі прав, то у зазначеній інформаційній системі містяться відомості про правовстановлюючий документ, на підставі якого, зокрема, і була проведена державна реєстрація.

Тобто, якщо відомості про певне речове право на нерухоме майно внесені до Державного реєстру прав, а правовстановлюючі документи, на підставі яких така реєстрація була проведена, втрачені чи пошкоджені, не вимагається вчинення жодних додаткових дій для «продовження існування факту державної реєстрації відповідного речового права».

Окремо звертаємо увагу на відсутність необхідності відновлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих протягом 2013- 2015 років.

Відомості про документ, що підтверджує право власності, зберігаються у Державному реєстрі прав, а тому необхідність в отриманні дублікатів свідоцтв про право власності на нерухоме майно, що були видані протягом 2013−2015 років, відсутня.

У випадку ж відсутності відомостей про речові права на нерухоме майно в інформаційних системах, слід користуватись загальним правилом, яке регулює порядок відновлення втрачених, пошкоджених документів (дублікат втраченого документа може видати суб’єкт, який видав такий документ).

Відновлення правовстановлюючого документа, виданого до 01 січня 2013 року

Алгоритм дій у разі втрати документа про право власності на нерухоме майно, виданого до 01 січня 2013 року визначено у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Згідно з пунктом вказаного Порядку для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акту на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акту, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації.

У разі коли таким майном є закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва, — також за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Хто може звернутися із письмовою заявою про видачу дублікату нотаріально посвідченого документа:

• особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія;
• правонаступники осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а дублікат іпотечного договору — в тому числі за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором;
• спадкоємці осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу.

Хто може видавати дублікати нотаріально посвідчених документів:

• нотаріус за місцем його зберігання (до передачі в державний нотаріальний архів);
• державний нотаріальний архів. При цьому на дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається у справах державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи приватного нотаріуса.

Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається у справах державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи приватного нотаріуса.

Якщо, отримання дублікату втраченого документа про право власності є неможливим, а державна реєстрація прав була проведена на паперових носіях у роки, коли відомості про такі права ще не вносились до інформаційних систем — у таких випадках є можливість звернення до суду. В цьому випадку рішення суду стає правовстановлюючим документом на нерухоме майно.